13
У Старому Завіті у євреїв, жінка, яка має кровотечу, відділялася від громади, тому що всякий дотик до неї в цей час означав для них культову, молитовну нечистоту і також таким чином вона могла осквернити храм (Лев 15, 19).
У Новому Завіті є інший погляд на це: ніяка тілесна нечистота не робить нас морально і молитовно нечистими. Створені Богом, говорить св. Атанасій Великий, ми «не маємо в собі нічого нечистого, але оскверняємося тільки тоді, коли гріх чинимо».
Отже, жінка в такі періоди може приступати до св. Причастя, якщо вільна від гріха.
