«Серце чисте утворив мені Боже і духа правого обнови внутри моєму» (Пс. 51, 12)
Якби не було батька, то чи могла б дитина заблукати? Без батька, до якого можна вернутися, вона би і не знала, що це таке. Про блукання можна говорити лише тоді, коли є можливість бути знайденим. А те, що ми заблукали, відкривається нам у світлі доброти і прощення.
Любов батька робить сина свідомим свого блукання. Старший син у притчі про блудного сина і гадки не мав про це, доки не опинився перед фактом повернення брата і виявом батьківської любові до нього. Тоді старший син дітконувся власного блукання.
Збагнув своє блукання і молодший син – коли отримав батьківське прощення ще до того, як став вибачатися. Він готував цілу покаянно промову, тому що по-справжньому не знав свого батька. І лише в батькових обіймах, прийнятий і люблений, молодший син збагнув глибінь власних блукань.
Висловлюючись дуже традиційно і по-богословськи, можна сказати, що «тільки у світлі Божої любові людина може пізнати свій гріх. Tінь видно лише при ясному сонячному світлі».
Боже милостивий нехай мої молитви впродовж цього великого посту наблизить мене до тебе і прояснять мені твою волю щодо мене.
Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає.
“Create in me a clean heart, O God, and renew a right spirit within me” (Ps. 51:12)
If there were no father, could a child go astray? Without a father to whom one can return, he would not even know what it is. One can speak of wandering only when there is a possibility of being found. And the fact that we have gone astray is revealed to us in the light of kindness and forgiveness.
The father’s love prompts the son to realize his wanderings. The older son from the parable of the prodigal son had no idea about this until he was confronted with the fact of his brother’s return and the manifestation of his father’s love for him. Then the older son realized his own wandering. The younger son also understood his wandering – when he received his father’s forgiveness even before he began to ask for forgiveness. He prepared an entire penitential speech, because he did not truly know his father. And only in his father’s embrace, acceptance, and love did the younger son understand the depth of his own despair.
To put it in a very traditional and theological way, one could say that “only in the light of God’s love can a person recognize his sin. A shadow is visible only in the bright sunlight.”
Merciful God, may my prayers during this Great Lent draw me closer to You and clarify Your will for me.
