о. Павло Гайда (1995-2007)rnrnПавло Денис Гайда народився у Беттл Крік, штат Мічиган, 22 жовтня 1964 року у сім'ї Роми і Ігора Гайдів. Він зростав разом з трьома старшими братами Борисом, Марком і Романом.rnrnУ 1982 році о. Павло вступив до семінарії св. Василія у Стемфорді, штат Коннектікут, де здобув ступінь бакалавра в галузі філософії. Після завершення студій у семінарії, він вступив до семінарії св. Софії, де здобувають священичу освіту, і розпочав маґістерські студії у Католицькій Богословській Спілці у Чикаго. Працюючи у церкві святих Володимира і Ольги, він зустрів свою майбутню дружину Христину, де вони взяли шлюб у травні 1991 року.rnrnОдруженому чоловікові, який хотів прийняти ієрейські свячення, було складно це зробити, у часи, коли в Україні ще не було вільної церкви. Після короткого візиту Архиєпископа Володимира Стернюка до Чикаго, о. Павло і його дружина прийняли запрошення жити і працювати в Україні. Завдяки ласці Божій і з легкої руки Патріарха Мирослава Івана Любачівського, Павло Денис Гайда отримав ієрейські свячення у Соборі св. Юра у Львові 29 березня 1992 року. Те, що ці свячення відбувалися саме у Соборі св. Юра, мало велике значення для о. Павла, не лише тому, що це є головний собор греко-католиків, а й тому що його дідусь, Ярослав Княгиницький, теж отримав там ієрейські свячення з рук Митрополита Андрея Шептицького. Варто зазначити, що о. Павло Гайда став першим священиком, висвяченим після розпаду Радянського Союзу і виходу Церкви з підпілля. За лічені дні, отця було призначено служити на парафії св. Параскеви, у селі Калинівка (Україна). На жаль, це служіння було коротким, бо незадовго перед народженням першого сина, Юліана, сім'я отця повернулася до Чикаго.rnrnУ липні 1995 відчуття змін витало у повітрі. Наступного дня після хрестин їхнього другого сина Захарія, о. Павло і його сім'я переїхала до парафії св. Йосифа Обручника у північно-західній околиці Чикаго. У 2004 році Бог благословив сім'ю Гайд ще синами-двійнятами Іллею і Дмитром.rnrnСлужіння о. Гайди на парафії св. Йосифа Обручника було дуже активним, особливо у зв'язку з відновленням молодіжного братства св. Кирила і Методія і завершенням внутрішнього розпису церкви. Окрім парафіяльної праці, о. Павло працював на благо Єпархії св. Миколая і громади, організовуючи єпархіальні конференції, реколекції для духовенства; був членом пресвітаріанської Ради; навчав релігію в українській суботній школі і працював з пластовою скаутською організацією у Чикаго і Клівленді.rnrn4 вересня 2007 року о. Павло раптово і трагічно загинув, коли, їдучи на велосипеді, був збитий автомобілем. 7 вересня 2007 року, тіло о. Павла лежало нерухомо у труні під центральним куполом церкви. За два дні його прийшли провести в останню дорогу і віддати шану понад 4 тис. людей. До його місця поховання на українському цвинтарі св. Миколая, яке відбулося 8 вересня 2007 р., о. Павла Гайду супроводжувала Почесна Варта Українських Ветеранів Америки, Лицарі Колумба, українська скаутська організація “Пласт”.rnrn