Обряд включає молитви, помазання святою олією та причастя. Священик молиться за зцілення і підтримку для хворого, підтверджуючи Божу близькість і милосердя.
Священник молиться над хворим, що виражає молитву всієї Церкви. Саме ця молитва є молитвою віри, яка приносить хворому спасіння через прощення гріхів у тайні Сповіді, яка часто вділяється перед Єлеопомазанням. Сповідь відбувається тоді, коли людина є при свідомості, якщо ж ні, то непритомному відразу вділяєтьмя Єлеопомазання, припускаючи, що той бажав би отримати цю тайну, якщо б був при свідомості.
Помазуючи чоло, очі, ніздрі, вуха, уста, груди, руки і ноги хворого, «священник проказує урочисту благальну молитву до Бога Отця, у якій просить зцілити недужого «помазанням цим від тілесної і душевної немочі» й «оживотворити його благодаттю Христа, молитвами Богородиці і всіх святих».
Після таїнства Єлеопомазання недужий, якщо це можливо, приймає Пресвяту Євхаристію (Причастя) – «лік безсмертя». Ті, що є присутніми при хворому, протягом всього обряду Святого Таїнства Єлеопомазання, моляться за нього, сповняючи таким чином слова апостола Якова: «Моліться один за одного, щоб вам видужати. Ревна молитва праведника має велику силу» (Як. 5, 16).