20
У другій частині молитви святого Єфрема Сирина ми просимо Бога дарувати нам чотири великі чесноти.
Ці чесноти є відповіддю на духовні хвороби людського серця. Якщо у першій частині молитви людина просить визволити її від гріхів, то в другій — просить про те, що повинно наповнити її душу.
Молитва вчить нас, що духовне життя — це не тільки боротьба з гріхом, але і поступове відновлення людини.
1. Цілісність (ціломудріє)
Цілісність означає внутрішню єдність людини.
Святі отці пояснюють, що це стан, коли розум, серце і воля людини живуть у гармонії. Людина перестає бути розірваною між різними бажаннями.
У гріхопадінні ця єдність була втрачена. Людина стала роздвоєною. В ній виникла боротьба між різними силами душі.
У нашому житті часто буває так:
- ум
- сила бажання
- дратівливість
кожна з цих сил починає діяти сама по собі,
тоді ум перестає керувати, і людина втрачає внутрішню рівновагу.
Наші відчуття можуть переходити або у сильні пожадання, або у дратівливість.
Замість того, щоб боротися з гріхом, людина починає злитися на інших людей.
Святі отці пояснюють це через образ:
- надмір — породжує лінивство
- недостатність — породжує дратівливість і пожадання
Тому людина, яка прагне духовного життя, повинна повертатися до внутрішньої цілісності.
Цілісність означає також, що людина повертається до Бога і до єдності з Ним.
Апостол Павло пише:
«Нехай Бог миру освятить вас цілковито,і нехай ваш дух, душа і тіло збережуться бездоганними»(1 Сол. 5:23)
Цілісність означає гармонію всіх сил душі.
Диявол намагається зруйнувати цю єдність, щоб людина перестала бути справжньою людиною.
2. Смиренномудріє
Смиренномудріє означає смиренне мислення про себе.
Це означає не принижувати себе штучно, а бачити правду про себе.
Людина покликана до смирення.
Сам Христос сказав:
«Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем»(Мт. 11:29)
У Євангелії Христос показує різницю між гордістю і смиренням на прикладі фарисея і митаря.
Митар через смирення отримав милість від Бога,
а фарисей був переконаний у власній праведності.
Христос говорить:
«Коли ваша праведність не перевищить праведності книжників і фарисеїв,ви не ввійдете в Царство Небесне»(Мт. 5:20)
Смиренномудріє допомагає людині жити у правді.
Смирення — це не слабкість.
Смирення — це пізнання правди про себе,
щоб жити перед Богом правдиво.
Диявол найбільше боїться смирення.
Гордість закриває людину для Бога,
а смирення відкриває серце для Божої благодаті.
3. Терпеливість
Терпеливість — це дорога до духовної зрілості.
У молитві ми просимо Бога дати нам терпеливість, бо вона є великою чеснотою.
У повсякденному житті люди часто нервуються, коли щось іде не так.
Але духовне життя вчить іншого.
Терпеливість означає:
- витримку
- постійність
- здатність чекати
Це не слабкість.
Це сила душі, яка вміє зберігати мир.
Святі отці говорять, що терпеливість — це чеснота, завдяки якій людина може легше освячуватися.
Бог знає стан нашої душі.
Він знає, що є добре для нас.
Іноді Господь не дає одразу те, про що ми просимо.
Але Він знає, що нам потрібно.
Святий апостол Яків пише:
«Терпеливість нехай має досконале діло»(Як. 1:4)
Не випадково терпеливість називають дорогою до любові.
4. Любов
Любов є вершиною всього духовного життя.
Святі отці говорять, що духовна дорога людини має три ступені:
- очищення
- просвітлення
- єдність з Богом
Любов — це і є ця єдність.
Любов — це не тільки почуття.
Любов — це жертвенність.
Бог створив людину з любові і любить кожного з нас.
Христос показав цю любов на хресті.
Людина не може по-справжньому любити Бога, якщо не має любові до ближнього.
Апостол Іван говорить:
«Хто не любить брата свого, якого бачить,той не може любити Бога, якого не бачить»(1 Ів.4:20)
Терпеливість допомагає людині очистити серце.
А коли серце очищується — у ньому народжується любов.
