«Тільки бережися та зважай добре, щоб ти не забув усього того, що бачив на власні очі…» (Втор. 4, 9).
Повернення блудного сина починається в той момент, коли він усвідомлює, що втратив усе, крім одного, найважливішого: він залишився сином свого батька. Тим, що врешті-решт дозволяє йому вернутися, є якраз усвідомлення непроминальности цього факту. «Я залишився сином мого батька, я й далі його дитина, я продовжую бути чиїмсь».
У твоєму житті також є моменти, коли ти усвідомлюєш: всупереч тому, що ти зробив усе, аби себе зруйнувати, таки залишилося щось, чого ти не втратив, — твоя правдива ідентичність дочки чи сина. І це твоя справжня ідентичність. Її просто неможливо відкинути. Цей момент усвідомлення дуже важливий.
Задумайся на мить. Коли Петро і Юда мусили вирішувати і діяти, Петро, хоч невпевнено, приймав свою ідентичність, а Юда — ні. Петро вернувся, а Юда повісився. Вони обидва чинили погано, відрікаючись від Ісуса і зраджуючи Його. Юда не зміг прийняти свою ідентичність як Ісусового приятеля, як Божої дитини. Він вчинив надто багато зла, щоб триматися цієї правди. У своєму житті ти відкриєш, що, утверджуючи власну правдиву ідентичність Божого сина чи Божої дочки, ти з часом зможеш робити те, що перевищує твої фізичні, розумові та емоційні можливості.
Господи, дай мені завжди пам’ятати, що я — Твоя дитина.
Heading For Home
Take care and watch yourselves closely, so as not to forget the things that your eyes have seen . . . Deuteronomy 4:9
The prodigal son’s return begins at the moment he realizes that he has lost everything but the most important thing. He is still the son of his father. What finally allows him to return is this awareness of the one thing that remains. “I’m still the son of my father, I’m still a child of my father, I still have some belonging to someone.”
In your life, too, there are moments when you realize that while you have done everything to destroy yourself, what you have never lost is
your true identity as a daughter or a son. Somehow, that identity is never taken away. The moment of realization is a very, very important moment.
Reflect for a moment. When Judas and Peter had to decide and act, Peter shakily claimed his identity, but Judas didn’t. Peter went back but Judas hanged himself. They had both acted badly by denying and betraying Jesus. Judas was unable to claim his identity as the friend of Jesus, as the child of God. He had done too many bad things to hold onto that truth. You will discover in your life that sometimes you can make choices beyond your physical, mental and emotional capacity by claiming your authentic identity as a son or a daughter of God.
May I always remember. Lord, that I am your child.
