«Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що Він про них говорить» (Мт. 21, 45).
Чи ти зауважував коли-небудь, що, тримаючи в собі образу, почуваєшся так, немов би заблукав? Це блукання дуже глибоке. Молодший син заблукав набагато «ефектніше»: догоджаючи своїм пристрастям і жадібності, він гуляв з блудницями, грав у карти і «спустив» усі свої гроші. Його розпусні дії видно дуже чітко. Він це знає, і всі це знають. Тому він може вернутися до батька, може просити прощення і його отримати.
Проблема образи полягає в тому, що вона не є така чітка, — вона не ефектна, не явна і може ховатися за видимістю святого життя. Образа згубна тому, що сидить у тобі, в твоєму серці, в твоїх костях і в твоєму тілі дуже глибоко, і ти часто навіть не зауважуєш, що вона там є. Думаєш, що ти такий хороший. А насправді зійшов далеко на манівці.
Господи, дякую Тобі, що виявив мою «заблуканість». Я знаю, що Ти вже ведеш мене додому.
Aware Of “Lostness”
When the chief priests and Pharisees heard his parables, they realized that he was speaking about them. Matthew 21:45
Did you ever notice how lost you are when you are resentful? It’s a very deep lostness. The younger son gets lost in a much more spectacular way—giving into his lust and his greed, using women, playing poker, and losing his money. His wrongdoing is very clear-cut. He knows it and everybody else does too. Because of it he can come back, and he can be forgiven.
The problem with resentment is that it is not so clear-cut: it’s not spectacular and it is not overt, and it can be covered by the appearance of a holy life. Resentment is so pernicious because it sits very deep in you, in your heart, in your bones, and in your flesh, and often you don’t even know it is there. You think you’re so good. But in fact you are lost in a very profound way.
Thank you, Lord, for revealing my “lostness” to me. I know you are already leading me home.
