«Блажен чоловік, що за порадою безбожників не ходить…» ( Пс. 1, 1)
Ти – особа, саме сотворення якої є благословенне, і це благословення ніколи не залишає тебе. Твоїм завданням є прийняти, засвоїти це «первородне» благословення дитини Того, Хто його тобі уділив. Хоч ти уражений первородним гріхом, однак був зцілений «первородним» благословенням. Цим «первородним», первісним благословенням є безумовна любов Бога, вона була в Його розумі та серці ще до твого зачаття. Благословення було на тобі ще перед твоїм народженням і триває після твоєї смерті. Воно спочиває на тобі повсякчас. Ти – благословенний. У цьому твоя ідентичність.
Узяти хліб, поблагословити його, розламати і роздати – в цьому вся динаміка Божої любові. Упродовж твого життя Ісус братиме тебе, благословлятиме, ламатиме і роздаватиме. Нам треба зростати в усвідомленні того, що перш ніж нас було зламано, ми отримали благословення. Нас ламано не тому, що ми провинилися, а тому, що є благословенними синами і дочками, як Ісус. Наша розламаність дозволяє, щоб нас було дано світові як хліб для світу і щоб ми були солідарними з нашими братами і сестрами. Ми постійно бачимо, що Ісус робить те саме: Він бере, благословляє, ламає і дає. Не забуваймо цього. Подібно до Ісуса, нас взяли, поблагословили, розламали й роздали, тому що ми – возлюблені сини й дочки від самого початку.
Дякую Тобі, Боже, що сотворив мене з любові.
