Христос дав нам спосіб, яким він може доторкнутися до нас своєю рятівною силою. Це відбувається через святу Тайну Покаяння, або іншими словами, Таїнство Сповіді. На жаль, мушу констатувати, що ми не приймаємо цієї тайни так часто, як мали би. Можливо, причиною є нерозуміння суті цієї тайни. З іншого боку, це може бути наслідком поганого або неправильного вивчення катехизму у минулому і тепер. Саме ця ділянка у нашій церкві – навчання і віднови пастви, вимагає багато роботи з боку священиків.
Ми називаємо це тайною прощення і зцілення, можливо слово “сповідь” надало негативного відтінку значенню цієї тайни. Напевно, ми маємо назвати її відповідним іменем: “Тайна Покаяння”.
Найкраще значення цієї тайни розкривається у притчі про Блудного Сина, коли ми бачимо батька, що з відкритими обіймами приймає свого сина. Вона з радістю вітає, прощає і зцілює. Питання полягає не в тому, що ми робимо, а що Христос робить для нас. Святий Іван Хреститель писав: “віддаймося відновлюючому зціленню від покаяння: приймімо від Господа тайну покаяння, яка ЗЦІЛЮЄ нас. Бо насправді не ми її пропонуємо Богові, а Він нам її вділяє”. Зауважмо, що наголос Іван Златоуст робить на слові “зцілює”.
Так, у цій Тайні, Христос підіймає нас з дна, на яке ми, можливо, впали. Також, важливо пам’ятати, що Христос є Божественним Цілителем, який лікує те, що в нас хворе чи ушкоджене. Святі Тайни – це ліки. Божественний Цілитель бере на себе важкий тягар. Саме тут Він нас оновлює.
Отже, ця Тайна – це більш, ніж просто прощення. Це є місце, де ми можемо відкрити рани нашої душі. Ми приходимо до Христа – надії безнадійних.
На жаль, наша Церква недостатньо активно навчає наших вірних щодо важливості приймати святі Тайни часто. Це не якийсь “обов’язок” один раз на рік. Чому це має бути обов’язком приходити до Божественного Цілителя раз на рік? Це абсолютно неправильно. Тайна покаяння – це щось більше, ніж 3-5 завчених речень про вчинені гріхи з вуст сповідальників, які вишиковуються у довгі черги, щоб виконати свій “великодній” обов’язок. Мені здається, що саме робота у цій ділянці духовного життя нашої церкви мусить бути серйозно переглянута. Адже, центральним у житті кожного християнина є святе таїнство тіла і крові Христа.
+о. Тома Ґлинн
