Хрещення потрібно немовлятам, бо розвиваючись фізично, вони розвиваються і духовно “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже” (Лк 18, 16).
В апостольські часи хрестились цілі доми (родини).
“Охристив я теж дім Стефана” (1 Кор 1, 16) і не згадується про обмеження для дітей. Хрещення – не лише символ, це початок і джерело всіх духовних дарів. Тому чим швидше дитина це отримає, тим краще для її духовного розвитку. Чи ми свідомо беремо тепло від сонця, так і благодать хрещення немовлят має дію незалежно від свідомості.
Хрещення дитини не є насильством над нею, бо як батьки чи вихователі годують чи навчають дитину задля її добра так само і віруючі батьки приводячи її до таїнства Хрещення, що відкриває для неї життя у Бозі (Катехизм УГКЦ).
Також слід враховувати, що хрещення в дитинстві не передбачає і надалі духовне виховання. Хрещення – це тільки насіння, воно може прорости, а може залишитися непророщеним, марним, якщо хрещений виховуватиметься поза Церквою.
Крім того, слід враховувати, що у відриві від Бога людина вкорінюється у злі.
“У тебе є немовля? – Не дай часу посилити ушкодження злом; нехай дитя освячене буде в дитинстві та з юних літ присвячений Духу” (св. Григорій Богослов).