«Вознісся Ти на хрест волею Своєю. Новому людові Твоєму, що Твоє ім’я носить, даруй щедроти Твої, Христе Боже. Возвесели силою Твоєю благовірний народ, перемоги на супротивників дай йому, що за посібник має Твоє оружжя миру, непоборну перемогу» (Кондак свята).
Історичне походження свята
Свято Воздвиження Хреста Господнього встановлене для відзначення події знаходження частин хреста, на якому був розп’ятий Ісус Христос. Це свято є спогадом про події IV століття, коли імператриця Олена, мати імператора Костянтина Великого, здійснила паломництво в Єрусалим з метою знайти місце розп’яття Христа. У 326 році під час розкопок вона виявила частини Хреста, але справжній хрест було ідентифіковано завдяки чудесам, що сталися після його дотику. Свято було встановлене в середині IV століття, і з того часу стало важливим у християнській традиції. Воно спочатку святкувалося лише в Єрусалимі, але з часом стало відзначатися в усіх християнських церквах.
Вшанування хреста
У день свята, під час літургії, хрест підноситься перед віруючими як акт поклоніння і прославлення. Це символічний акт, що підкреслює значення хреста як знаку спасіння і перемоги над гріхом і смертю. Хрест часто виносять на середину храму, щоб усі віруючі могли підійти і поклонитися йому.
Значення хреста
Хрест у християнській традиції є символом не лише страти, але й спасіння. Він є знаком перемоги над гріхом і смертю. Через жертву Христа на хресті людство отримало можливість прощення і вічного життя. Свято Воздвиження Хреста підкреслює ці аспекти і служить нагадуванням про жертву Христа та його божественну місію.
Перемога над злом
Свято Воздвиження Хреста підкреслює важливість хреста як знаку перемоги Христа над злом і смертю. Це свято нагадує про те, що через жертву Христа людство отримало можливість спасіння і вічного життя. Це є днем для переосмислення власної віри, поклоніння і духовного збагачення, а також для відзначення важливості хреста як символу християнської віри.
+ о. Том Глінн
«Коли я перетинав територію Гази, контрольно-пропускний пункт запитав мене, чи маю я при собі зброю. Я відповіла: «О так, мій хрест і мій молитовник», — Пресвята Мати Тереза.
У суботу, 14 вересня, свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Вся увага цього тижня зосереджена на Хресті; оскільки це одне з головних церковних свят, воно триває вісім днів. Цього дня вшановують віднайдення Чесного Хреста імператрицею святою Оленою, матір’ю імператора святого Костянтина. Вона була людиною з сильною особистістю та чудовим характером. У віці вісімдесяти років вона здійснила найскладнішу археологічну експедицію до Святої Землі, її метою було не що інше, як заново відкрити місця, визнані священними в житті нашого Господа. Сьогодні вона вважається покровителькою археологів. Імператриця Свята Олена хотіла знайти залишки Хреста Ісуса, майже через 300 років після розп’яття, без допомоги карт чи сучасних інструментів. Відшукання справжнього Хреста було для неї важливим, тому що саме чудесне явлення Хреста з наказом «цим знаком перемагай» призвело до навернення її сина до християнської віри та звільнення Церкви від переслідувань.
Відкриття частин Хреста Христового відбулося 14 вересня 325 року. Він був похований під уламками багатовікового бруду та сміття. Над місцем, де був знайдений Хрест, виросла досі невідома запашна трава, яку назвали Васильком на честь імператриці Олени. З того часу з’явився звичай прикрашати хрест листям базиліка. Сьогодні неділя приготування до свята. Два читання Святого Письма задають тон тижня. Ми чуємо слова св. Павла: «Нехай я нічим не хвалюся, як тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я для світу» (Галатам 6:14). Цілковита гордість Павла полягає в спокуті, яку принесли Страсті та смерть Ісуса. Це єдине, що має значення в його житті. Хрест є символом Божественного Парадоксу – символом страшної страти, що став знаряддям життя і надії. «Хвалитися» Хрестом означає визнавати, що всі наші людські зусилля ні до чого не привели.
Наша впевненість може спиратися лише на Божу благодать, яка рятує нас від цього жорстокого та грішного віку. Інше читання є з Євангелія, і насправді це одна з найсильніших фраз у Біблії: «Так полюбив Бог світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне». (Івана 3:16). У цей день свята виставляється Хрест, прикрашений квітами і травами. Перед нею вклоняємось і співаємо: «Хресту Твоєму, Владико, поклоняємось і святе Воскресіння Твоє славимо». У посланні ми почуємо слова святого Павла: «Ми проповідуємо Христа розп’ятого!» (1 Кор. 1:18-24). Слухаючи скорочене читання Страстей, ми знову постанемо перед цією великою таємницею Божої любові до нас.
