Що таке Свята Тайна?

Святі Тайни, іншими словами, таїнства, є засобом через який людство може взяти участь у містичній божественній благодатi. Іншими словами, все, що є у церкві чи має стосунок до неї, церква вважає сакраментальним чи містичним.

Таїнства, як і церква, містить у собі видиме і невидиме. У кожному таїнстві поєднуються зовнішні видимі ознаки з внутрішньою невидимою ласкою. Св. Іван Хреститель писав, що їх називають тайнами, тому що те, у що ми віримо, не є тим самим, що ми бачимо, і навпаки, ми бачимо одне, а віримо в інше.

Тайни уділяються нам індивідуально – вони є посередниками (засобами), за допомогою яких Божа благодать уділяється кожному окремому християнину. У переважній більшості випадків, священик згадує християнське ім’я тієї людини, якій уділяється таїнство. У широкому сенсі, ціле життя християнина розглядається як єдине таїнство або один священний символ. Різноаспектність святих тайн виражена у багатьох діях – одні здійснюються лише один раз в житті (хрещення, одруження), інші – напевно щодня (причастя, сповідь).

Таїнство (сакрамент) і тайна (містерія)

У контексті східних церков прийнято вживати термін “свята тайна”, тому що, перш за все, це є дослівним перекладом словосполучення “свята тайна” з грецької. Два слова “містеріон” (грец.) і “сакрамент” (лат.) контрастують за значенням. Спочатку “сакрамент” означав обряд клятви вірності богам римськими солдатами, що змінювало їхній статус зі звичайних людей на особливих. Під “тайною” ми розуміємо дещо інше – обряд через який істина Божого спасіння, любові, турботи, захисту і присутності поступово нам відкривається. Обидва слова можна вживати, хоча вони й різні, але, на щастя не виключають один одного, а доповнюють. Насправді ж, ми таки змінюємо свій статус, і тому Боже одкровення відкривається нам.