MENU 

392452_10150733254046430_1004455854_nПочаткові Роки
“На славу Божу та грядущих поколінь” – ці слова вирізблені на гранітному наріжному камені церкви св. Йосифа Обручника.Вираз, що відзеркалює ідею якою керувалась невеличка група українців-католиків північно-західної частини Чікаґо. Вірні під проводом засновника церкви , о. Йосифа Шарого, трудилися понад двадцять-пять років, щоб розбудувати нову українську релійгійну спільноту. Їхні зусилля увінчались успіхом і їх мрія збудувати найкрасивішу українську церкву в Америці здійснилась.

Парафія св. Йосифа була канонічно встановлена покійним Митрополитом УГКЦ в Філядельфії, Константином Богачевським 1-го серпня 1956р.
Привілей зорганізувати цю нову парафію припав 29-літному о. Йосифові Шарому. 12-го серпня 1956р. отець відправив першу св. Літургію в преміщенні римо-католицької церкви св. Венедикта. На другий вечір відбулись перші організаційні сходини нових парафіян в оселі Василя Здебляка за присутності панства Мариноф, Савків, Кузьми, та родини Івана і Володимира Ґавалюх. На Богуслуження у наступну неділю парафіянами стали понад 60 родин, які в той день віддали парафію під покров св. Йосифа, – опікуна родини. Та вирішили святкувати за Григорянським календарем.

В третю неділю, 26-го серпня 1956р., парафія виросла так скоро, що вирішили відправити св. Літургію в приміщені школі св. Патрика, де парафіяльне життя провадилось до 1958року.

В кінці 1957р. були придбані чотири ділянки землі для побудови нової церкви.Територія понад 80 акрів між роздоріжжями Кемберленд і Фостер, та Іст-Рівер Роуд і Арґайл . Один акр зразу присвячено церкві . На іншій території планувалася розбудова українського селища. Пан Іван Подний мав важке завдання з координації дій навколо земельної власності парафії.

13-го квітня 1958 відбулось посвячення землі і розпочалось будівництво нового примішення церкви з центром религійно-громадського життя.

Будова тривала кілька місяців і 2-го листопада 1958р. парафіяни перший раз молилися у свої церкві. В 1959р. улаштували святилище у византійсько-христіянських традиціях. парафіяни власоруч запроєктували спорудили іконостас, який зберігся й до тепер і знаходиться в каплиці св. Параскевії . Остяння літургія в “старій церкві” була відправлена Через 19 років 20-го березня 1977р.

 

485190_10150733253256430_964183666_nНаша нова церква

Кількість вірних парафіян зростала, і невдовзі прийнято рішення побудувати нову велику церкву. CКонструкція нової церкви офіційно розпочалась 1 жовтня 1975 року. Серед 32 архітекторів обрано проект Зенона Мазуркевича. У квітні 1974 проект апробовано Владикою Габро і підтримано парафіянами. 6 квітня 1975 року Єпископ Габро посвятив місце для будівництва. Через рік Патріарх йосиф сліпий відвідав парафію і освятив фундамент церкви.

26 грудня 1976 року Владика Ярослав Габро посвятив два наріжні камені нової церкви. Між двома гранітними блоками вмуровано важливі документи пов’язані з будовою церкви і пам’ятки . Серед них шматок вугілля з Донбасу і камінь з Дніпра, які привезені з України.

Перша служба Божа в новій церкві відправлялася 1 листопада 1976 року, за беатифікацію Митрополита Андрея Шептицькго.

Зміна та розвиток відбувалися в житті парафії Св. Йосифа в другій половині золотих років. У 1983 році о. Андрій Чировський замінив люстру у формі криштального хреста на більш традиційне панікадило у візантійському стилі. Також розпочвся важливий і довгий процес розмальовування інтер’єру церкви іконами. Через не передбачувані обставини цей процес не був завершений. У 1984 році, завдяки щедрій пожертві д-ра та пані Подлуських, було встановлено іконостас. У 1988 році під керівництвом тогочасного пароха о. Біла Білинського, з нагоди 1000-ліття Християнства в Україні, було збудовано новий будинок священників на захід від грота. А будівлю старої церкви було переобладнано на офіс, шкільні класи, а також на розширений офіс відділення Кредитної спілки Самопоміч. Щорічний парафіяльний карнавал та щотижнева гра Бінго продовжували процвітати. У 1989 році О. Том Глинн доєднався до парафії як сотрудинк якості помічника пароха.

 

25604_376651526429_7968525_nНове покоління

До літа 1995 року вібувалися зміни. o. Біл залишив посаду пароха в Св. Йосифа і на його місце прийшов о. Павло Гайда, який приїхав зі своєю дружиною та двома дітьми.Протягом наступних кількох років було розмальовано битонні стіни всередині церкви, а також відновлено золоте покриття бань. Також відновлено молодіжний парафіяльний гурток і створено велику групу вівтарних служителів. У парафії почали відправляти призабуті, проте традиційні служби, такі як Літургія передосвячених дарів, вечірні, акафіст і чин похорону. У 2006 році парафія Св. Йосифа приймала З’їзд східних католицьких церков, на який прибув Блаженнійший Патріарх Любомир Гузар. Щоб задовольнити духовні потреби нової хвилі українських іммігрантів, які переїжджали до північно-західних передмість Чикаго. О. Павло почав додатково проводити служби Божі за Юліанським календарем. Парафія стала відомою як “Привітна парафія”

У січні 2008 р. після відходу у вічність о. Павла,парафія вітала нового та теперішнього пароха о. Миколу Бурядника з його сином та дружиною. У 2009 році священичі кадри парафії Св. Йосипа поповнив о. Володимир Кушнір з дружиною та донькою. У якості помічника пароха він разом з о. Томом, який вийшовши на пенсію бере участь у житті церкви, робить свій внесок у розбудову парафії.

Fr. Mykola, Fr. Volodymyr, and their families in 2011.

о. Микола і о. Володимир з родинами в 2011р.

UПід керівництвом о. Миколи парафія продовжувала рости, майже удвічі збільшивши свій список весіль та хрещень. Парафіяльний пікнік було замінено щорічним дводенним Юктоберфестом. Продовжувалось відновлення будівлі церкви. Завершується іконографічний розпис, розпочатий більш, ніж 25 років тому, а також відновлено грот із зображенням Гошівської Божої Матері, який під час свого візиту в Чикаго освятив Блаженніший патріарх Святослав Шевчук. Під крилом парафії зростають і розвиваються «Рідна Школа», український драматичний театр Гомін, школа бойового Гопака, школа танцю «Вишиванка», які, також сприяють вихованню нового покоління українців і не дають забути українського минулого.

Адже церква Св. Йосифа побудована і живе “на славу Божу та майбутніх поколінь”.